Зарубіжна література 9 клас

9 квітня

Послухайте удіозапис та виконайте тест( письмово у своїх зошитах). 

Бернарда Шоу «Пігмаліон»

Завдання 1-10 оцінюються в 1,2 бали кожне.

1.       Засновниками «нової драми» є

А) Генрік Ібсен;                                              Г) Антон Чехов;

Б) Микола Гоголь;                                          Д) Бертольд Брехт;

В) Жан Батіст Мольєр;                                    Е) Бернард Шоу.

2. Бернард Шоу – це

       А) американський драматург;                        В) ірландський драматург;

       Б) французький драматург;                           Г) норвезький драматург.

3. Вкажіть п’єси, які написані Бернардом Шоу:

       А) «Ревізор»;                                                 Г) «Ляльковий дім»;

       Б) «Пігмаліон»;                                             Д) «Свята Жанна»;

       В) «Дім, де розбиваються серця»;                 Е) «Три сестри».

4. Яке твердження щодо біографії та творчості Бернарда Шоу є НЕВІРНИМ?

       А) Бернард Шоу – Нобелівський лауреат з літератури.

       Б)  Бернард Шоу – лауреат премії «Оскар» за кращу акторську гру в п’єсі «Пігмаліон».

       В) Бернард Шоу написав роль Елізи Дулітл для актриси Стелли Патрик Кемпбелл.

       Г) Бернард Шоу іде за Генріком Ібсеном в розробці «драми ідей».

5. Вкажіть особливості «нової драми»:

       А) значна роль ремарок;                                Г) єдність місця дії;

       Б) відкритий фінал;                                       Д) міфологічний сюжет;

       В) зіткнення різних життєвих позицій;          Е) використання сатири.

6. На початку твору «Пігмаліон» квіткарка Еліза відзначалася:

       А) жахливою мовою;                                     В) шахраюванням;

       Б) потворною зовнішністю;                           Г) легковажною поведінкою.

7. «Тоді чи смію я просити вас не приходити на сніданок у халаті чи, принаймні, не користуватися ним як серветкою так часто, як ви це робите … . І коли ви будете такі добрі, що не їстимете всього з однієї тарілки, та пам’ятатимете, що не можна ставити каструлю з вівсянкою на чисту скатертину…». Кому ці поради дає місіс Пірс?

       А) Елізі;                                                         В) Альфреду Дулітлу;

       Б) Генрі Гіггінсу;                                           Г) полковнику Пікерінгу.

8. «Злякалась, батечку. Злякалася. Буржуйська мораль схопила ще одну жертву». Про що так говорить містер Дулітл?

       А) про своє багатство;                                    В) про свій шлюб;

       Б) про Елізу-леді;                                          Г) про необхідність покинути роботу сміттяра.

9. «Але тільки від вас я навчилася справді гарних манер — тож саме гарні манери роблять із жінки справжню леді, чи на так?». До кого звертає ці слова Еліза?

       А) до Гіггінса;                                                В) до полковника Пікерінга;

       Б) до місіс Гіггінс;                                         Г) до Фредді.

10. «Я дам оголошення в газети про те, що ваша герцогиня — всього лиш квіткарка, яку ви навчили, і що ця квіткарка навчить будь-яку дівчину, як стати герцогинею — за ті самі півроку ще й за тисячу гіней». Чим хоче займатися Еліза?

       А) флористикою;                                           В) бути світською дамою;

       Б) фонетикою;                                                Г) бути квіткаркою.

Зарубіжна література 7 клас 

9 квітня 

Тема: Майстер японської новели Р. Акутагава. Втілення ідеї про  моральну справедливість у новелі «Павутинка».

Завдання:

1. Ознайомтесь із біографією Акутагави.

Народжений під знаком Дракона

Життя Акутагави Рюноске небагате зовнішніми подіями – та й прожив він усього тридцять п’ять років, дванадцять із яких присвятив цілковито лише творчості. Майбутній письменник народився в Токіо 1 березня 1892 року – в день Дракона і місяць Дракона. Оскільки дракон у світогляді японців – істота ідеальна і священна, то батьки дали хлопчику відповідне ім’я – Рюноске (“рю” – ієрогліф дракона). Хлопчик з’явився на світ, коли його батькам було вже за тридцять – а це в Японії того часу вважалося поганою прикметою. Тому, дотримуючись давньої традиції, батьки зробили вигляд, ніби дитину їм підкинули, і віддали її на всиновлення дядьку. Так Рюноске прийняв дядькове прізвище – Акутагава, а рідне – Нііхара – загубилося в часі.

Родина мала серед пращурів письменників і вчених, ревно берегла давні японські традиції. Хлопчик зростав у середовищі, де перше місце посідала культура, тут захоплювалися середньовічною поезією й старовинним живописом. Можливо, це й привело його на творчий шлях. Закінчивши школу з відзнакою, Акутагава вступив до коледжу вивчати англійську літературу, а потім і до університету – на філологічний факультет. Занняття в університеті видавалися Акутагаві нудними, і він перестав їх відвідувати. Натомість разом із університетськими друзями взявся видавати власний журнал «Сінсітьо». Тут пізніше й вийшли друком його перші оповідання.

На сторінках журналу молоді літератори відстоювали погляди свого творчого об’єднання «Школа нової майстерності». Оголосивши себе «антинатуралістами», вони виступали з критикою натуралістичної школи, що тоді займала провідне місце в японській літературі. Акутагава надзвичайно цікавився основними напрямками західної літератури. Він вважав західноєвропейську літературу останнього десятиріччя ХІХ століття взірцевою і навіть колись зазначив, що “людське життя не вартує й одного рядка Бодлера”. Акутагава відстоював цінність літератури як мистецтва, тому вважав, що художній твір має відзначатися вигадкою, навмисною фабульністю, розмаїттям і яскравістю матеріалу, неординарністю образу та виразністю мови. Саме цими рисами й вирізняються його перші оповідання «Ворота Расьомон» (1915) та «Ніс» (1916), що змусили говорити літературні кола Японії про появу нового талановитого автора. Писати так, як Акутагава, японські літератори ще не вміли, і тому вже перші оповідання принесли автору визнання не лише на батьківщині, але й у світі.

Життя – це творчість

Акутагаву приваблював світ давнини, і саме до неї він найчастіше звертався у своїй творчості. В давніх часах він шукав аналоги вчинків, думок, психології сучасних йому людей. Навіть за першими оповіданнями можна визачити риси, характерні для творчості Акутагави в цілому, – це відсторонено-іронічна позиція оповідача, іноді пом’якшена гумором, обігрування відомих сюжетів зарубіжної й давньої японської літератури…

1916 року Акутагава Рюноске закінчив університет і отримав посаду викладача англійської мови в коледжі. Правда, викладацька діяльність йому не подобалась: «Варто мені побачити обличчя учнів, як відразу ж охоплює нудьга – і тут уже нічого не вдієш. Зате я моментально оживаю, коли переді мною папір, книги, перо й добрий тютюн». Час викладацтва був найбільш плідним у його творчості – всього за дев’ять місяців письменник створив близько двадцяти новел, есеїв та статей. І вже у двадцять чотири роки письменник добре знав, що таке слава. Його життя було цілком благополучним: міцна родина, літературне визнання, творчий успіх. Здавалося, що й надалі все складатиметься чудово, що попереду в письменника щасливі роки творчої праці, але…

У творчості Акутагави поступово почали проступати похмурі фарби, все частіше він торкався проблеми натхнення у творчості. Можливо, на це вплинула робота, на яку письменник згодився із примусу долі. Річ у тому, що довгий час Акутагава намагався отримати місце викладача в університеті, але справа просувалася повільно, і тоді письменник прийняв пропозицію працювати в газеті. Після тридцяти років йому стало все важче братися за перо, і це дуже непокоїло письменника. Тривоги додовало ще й те, що Акутагава боявся з’їхати з глузду, як його мати. Вона померла від тяжкої душевної хвороби в тридцять три роки, коли письменнику було лише дев’ять місяців. І чим ближче письменник підходив до того віку, в якому померла мати, тим більше страшився, що з ним може трапитися те саме. До того ж він відчував відсутність натхнення, і письменнику все більше здавалося, що талант вичерпався і він не здатен більше писати, що насувається творча криза і повна пустка. Акутагава взявся аналізувати власну творчість і вирішив дати їй безпристрасну оцінку. Своє письменництво він порівнював із непотрібним вмінням одного юнака здирати шкуру з дракона, про що мовиться в притчі давнього китайського філософа та вченого Чжуан-цзи. Як не парадоксально, саме в цей час творчих мук з’являються найсильніші твори Акутагави – це оповідання “В хащах”, автобіографічна новела “Зубчасті колеса”, повість-сповідь “Життя ідіота”.

“Психологія самогубці”

Душевна напруга досягла кульмінації, коли письменника, який майже не вставав з-за робочого столу, почало мучити безсоння. Побороти його вдавалося, лише застосовуючи щоразу більші дози снодійного. Письменник уже не міг обходитись без вероналу, а сомнамбулічний стан, спричинений вживанням ліків, не полишав його навіть удень. Проте кожну мить, коли розум Акутагави прояснювався, він присвячував творчості. Навіть у день, коли письменник вирішив піти з життя, 24 липня 1927 року, у вікні кабінету допізна горіло світло – він працював над рукописом. Це був передсмертний “Лист другу”, в якому Акутагава вирішив докладно описати психологію самогубця: “…Ще ніхто не описав достовірно психологію самогубця. Мабуть, це пояснюється недостатнім самолюбством самогубця або недостатнім психологічним інтересом до нього самого. В цьому своєму останньому листі я хочу повідомити, що є психологія самогубця…” А вранці Акутагаву Рюноске знайшли мертвим. Друзів та близьких його вчинок шокував, проте не здивував: останні кілька років життя він так багато говорив і писав про самогубство, що всі просто звикли до цього. Після довгих і болісних роздумів про спосіб і місце смерті письменник вирішив прийняти смертельну дозу снодійного…

Хтозна, як склалося б життя Акутагави Рюноске, якби не передчасна смерть. Можливо, з-під його пера на світ з’явилися б нові твори, не менш майстерні, ніж попередні. А може, письменник дійсно відчував, що натхнення до нього більше не прийде. Адже смерть його страшила менше, ніж творчість без натхнення.

2. Запишіть у зошит 7-8 речень, вибравши основне.

3. Прочитайте оповідання "Павутинка" cт. 248-250 у підручнику також виконанні завдання на картках вам допоже інформація на сайті! Тому жми та переходь за посиланням https://dovidka.biz.ua/pavutinka-analiz/ 

4. Виконайте завдання і надсилайте мені у Viber.